Термопаста: секрети нанесення, методи та результати

Здавалося б, що може бути простіше, ніж нанести трохи сірої пасти між процесором і кулером? Однак навіть такий, на перший погляд, рутинний крок здатен серйозно вплинути на температуру та стабільність системи. Особливо якщо йдеться про таку перевірену в тестах і улюблену ентузіастами, як термопаста Arctic MX-4 з унікальним складом. Завдяки йому, досягається висока теплопровідність і відсутність електропровідності, що робить її ідеальною для експериментів з різними архітектурами процесорів і відеочипів. Але щоб розкрити весь потенціал цієї пасти, важливо не лише “чим”, а й “як” її нанести.

Роль термоінтерфейсу

Термоінтерфейс — це сполучна ланка між двома недосконалими поверхнями: кришкою процесора та основою кулера. Навіть якщо метал відполірований до дзеркала, під мікроскопом можна помітити крихітні нерівності. Саме вони стають перешкодою для ефективної передачі тепла. Завдання термопасти — заповнити ці мікропорожнини, мінімізуючи тепловий опір.

Якісний шар пасти працює як міст між двома поверхнями: що рівномірніше він розподілений і що щільніший контакт, то стабільніша температура під навантаженням. Але варто нанести її занадто багато — і теплопровідність погіршується. Занадто мало — з’являються «порожнини» та перегрів. Тому метод нанесення — це не просто естетика, а ключ до оптимальної роботи охолодження.

Методи нанесення

Існує кілька популярних способів нанесення, кожен з яких має свої особливості залежно від архітектури процесора.

Крапля або «горошина»

Один із найпростіших і найпопулярніших методів. У центр кришки наноситься невелика крапля розміром із рисове зернятко. Після встановлення кулера тиск розподіляє пасту рівномірно по поверхні. Для десктопних процесорів із великою кришкою (наприклад, Intel Core або Ryzen) цей спосіб чудово підходить, якщо притиск кулера рівномірний.
Однак на маленьких кристалах — наприклад, у GPU або мобільних процесорів — цей метод може залишити краї не покритими, створюючи зони перегріву.

Лінія

Метод, затребуваний серед власників прямокутних чипів. Паста наноситься тонкою смужкою вздовж довгого боку кришки. Після притискання вона розтікається рівномірно і повністю заповнює зону контакту. Для процесорів Ryzen 7000 із витягнутим теплорозподільником або чипів Intel 12–14 покоління це часто оптимальний вибір. Лінія дає змогу уникнути надлишку пасти та гарантує рівномірний розподіл по всій довжині ядра.

Хрест

Метод, що поєднує переваги попередніх двох. Паста наноситься у формі тонкого хреста, що забезпечує рівномірне покриття як по горизонталі, так і по вертикалі. Особливо ефективний при нерівній поверхні основи кулера, коли тиск розподіляється нерівномірно. Однак при надмірній кількості пасти можливий надлишок по краях кришки.

Розмазування

Найбільш контрольований, але й найбільш трудомісткий метод. Паста наноситься тонким рівним шаром по всій поверхні кришки за допомогою пластикової карти або шпателя. Цей спосіб часто застосовують для GPU або відкритих кристалів, де важлива абсолютна рівномірність. Але варто пам’ятати: шар має бути максимально тонким — паста не повинна «потопати» між поверхнями, а лише заповнювати мікропорожнини.

Тестування на практиці

Для об’єктивної оцінки ефективності були проведені тести на двох типах систем: десктопний процесор із великою кришкою та мобільний GPU з відкритим кристалом.

• Для десктопа крапельний і лінійний методи показали найкращі результати — температура під навантаженням була на 2–3 °C нижче, ніж при розмазуванні.
• Для GPU, навпаки, саме розмазування продемонструвало найкращий результат, оскільки рівномірний шар виключив «повітряні острівці».
• Метод хреста виявився компромісним — стабільний, але з невеликим розкидом температури залежно від тиску кріплення.

Цікаво, що навіть з ідеальною пастою неправильний притиск кулера здатен звести нанівець усі переваги. Якщо радіатор нахилений або гвинти затягнуті нерівномірно, термопаста розподіляється нерівномірно, утворюючи повітряні порожнини.

Типові помилки

Серед найпоширеніших помилок при нанесенні можна виділити:

• Надмірна кількість пасти, яка погіршує теплопередачу.
• Неповне покриття кришки, особливо на прямокутних чипах.
• Використання металевих або струмопровідних паст без належної ізоляції.
• Нерівномірний тиск при встановленні кулера.

Кожен із цих факторів здатен збільшити температуру на 5–10 °C, що для сучасних процесорів — уже критично.

Лайфхаки для ноутбуків

У ноутбуках і мобільних системах ситуація ускладнюється тісним простором і слабким притиском радіатора. Тут важливо не лише нанести пасту, а й врахувати:

• Використовувати мінімальний шар, розподілений рівномірно по кристалу.
• Перевірити прилягання радіатора перед остаточним збиранням.
• Уникати «горошини» — краще легке розмазування або хрест.
• Стежити, щоб паста не виходила за краї кристала — особливо за відсутності теплорозподільної кришки.

Деякі майстри додатково підбирають товщину термопрокладок, щоб компенсувати слабкий притиск або нерівності корпусу. Це допомагає досягти більш рівномірного контакту та знизити температуру GPU на кілька градусів.

Перевірка притиску

Після встановлення кулера рекомендується провести невеликий тест: акуратно зняти радіатор і подивитися на відбиток пасти. Якщо шар розподілений рівномірно і без пробілів — усе відмінно. Якщо видно сухі зони або паста видавлена лише по краях, отже, тиск кулера потрібно відкоригувати.

Практичні висновки

На практиці кожен метод має своє застосування. Для великих кришок — «горошина» або «лінія». Для відкритих кристалів — рівномірне розмазування. А якщо поверхня кулера має мікронерівності — метод хреста допоможе компенсувати неідеальний контакт. Головне — не кількість, а рівномірність.

Ідеальне нанесення термопасти — запорука успіху

Правильно підібраний метод нанесення дає змогу розкрити весь потенціал охолодження та продовжити термін служби процесора або відеокарти. Термопаста працює ефективно лише при ідеальному контакті, а отже, точність і акуратність важливіші за швидкість. Arctic MX-4 прощає дрібні помилки, але саме грамотне нанесення робить її справжнім союзником для ентузіастів. Трохи терпіння, акуратність — і система віддячить стабільною температурою та безшумною роботою навіть під максимальним навантаженням.