«Наплакали від щастя ще один Дніпро». Рік тому ЗСУ звільнили Херсон — як це було
Поділитися: 
Херсонці святкують завершення окупації, 11 листопада 2022 року (Фото:Суспільне)
11 листопада 2022 року Збройні Сили України встановили контроль над єдиним обласним центром, який рашистам вдалося тимчасово захопити — Херсоном. Вісім місяців окупації стали важким випробуванням для херсонців. Вороги убивали та викрадали людей, нищили інфраструктуру міста. І через рік після ганебної втечі своїх військ окупанти не полишають Херсон у спокої, чи не щодня обстрілюючи його.
NV згадує, що передувало деокупації Херсона і всього правобережжя Дніпра та як вона відбувалася.
Захоплення Півдня
1 березня 2022 року російські війська повністю оточили Херсон і увійшли в місто з кількох напрямків. Окремі вогнища опору територіальної оборони було придушено до вечора.
Найбільш трагічна сторінка початку окупації — бій у Бузковому парку, коли близько 30 тероборонівців з коктейлями Молотова намагалися чинити опір ворожій бронегрупі. Більшість добровольців загинули.
https://www.youtube.com/watch?v=lFP2kCaRM50
2−3 березня росіяни зайняли аеродром у Чорнобаївці та взяли під контроль основні адмінбудівлі обласного центру. Наступного дня вони збиралися проголосити «Херсонську народну республіку», наївно вірячи, що більшість херсонців це підтримає. Натомість на центральній площі зібрався мітинг під синьо-жовтими прапорами.
https://www.youtube.com/watch?v=no5xC-pQRUk
Люди збиралися на антиросійські демонстрації ще кілька разів, поки це не стало аж надто небезпечно. До 25 квітня діяла «українська» міськрада на чолі з Ігорем Колихаєвим. Потім окупанти призначили свою адміністрацію, а мера викрали, він досі у полоні.
Містяни потерпали від дефіциту харчів та ліків, майже ніде в місті не було інтернету, погано працював мобільний зв’язок.
«Таким чинником психологічним, що давило на людину, яка жила в окупації — це постійно ти бачиш навколо купу озброєних людей, які по факту є твоїм ворогом», — згадував місцевий активіст Андрій Андрющенко в інтерв’ю Суспільному.
Главою окупаційної адміністрації області став ексмер Херсона Володимир Сальдо, який у вересні 2022-го разом із гауляйтерами Донецької, Запорізької та Луганської областей був у Кремлі на церемонії «приєднання» цих регіонів до РФ.
Утім, на той момент положення 40-тисячного російського угруповання на правому березі Дніпра було вже дуже хитким.
Забрати своє
Основними передумовами повернення правобережжя Херсонської області під український прапор були:
- створення плацдарму ЗСУ на півночі регіону, біля села Нововоронцовка (25—30 березня 2022 року);
- регулярні удари по скупченню техніки та штабу окупантів у Чорнобаївці, їх за весну-літо 2022-го набралося 26;
- удари по Антонівському та Дар’ївському мостах новітніми західними ракетами, що розпочалися 19 липня, це максимально ускладнило постачання окупаційного угруповання.
Наприкінці літа Сили оборони почали просування у бік Дніпра. Ознак підготовки ворога до втечі не спостерігалося, згадував учасник подій, ексгенпрокурор України Юрій Луценко, який тоді воював на півдні.
«Штурмувати окопані позиції, у яких сидять профі, яких підтримують танки, артилерія, часто авіація — це дуже нелегка справа», — казав він Главкому.
Читайте також:
Щільне мінування та відкрита місцевість ускладнювали рух штурмової піхоти ЗСУ. Генштаб вдався до організаційних змін. З вересня контрнаступ очолив новий командувач оперативно-стратегічного угруповання військ Херсон Олександр Тарнавський, який щойно взяв участь у тріумфальній харківській операції.
На початку листопада українські війська контролювали трасу Миколаїв — Херсон, вступили у бій за стратегічне місто Снігурівка та посилили удари по мостах та місцях скупчення ворога на правому березі.
Ганебна втеча
9 листопада 2022 року командувач російськими окупаційними військами Сергій Суровікін заявив міністру оборони країни-агресора Сергію Шойгу, що російські війська мають «зайняти оборону» по лівому берегу Дніпра.
«Розумію, що це дуже непросте рішення. Водночас ми збережемо життя наших військовослужбовців та боєздатність угруповання військ. Тримати [їх] на правому березі безперспективно», — сказав Суровікін.
Шойгу наказав розпочати відступ із Херсона.
Та ще раніше у Мережі з’являлися відео переправи російських солдат через Дніпро. Іноді — організованої, частіше — хаотичної. Цей епізод став мемом.
Паралельно окупанти вивозили з Херсона цивільних, як колаборантів, так і простих мешканців, яких залякували приходом «карателів». Загалом депортували близько 115 тисяч жителів правобережжя області.
Вдень 9 листопада у Херсоні дивом почали зникати російські прапори, рясно розвішані скрізь.
https://twitter.com/bayraktar_1love/status/1590280375204425728
«Жест доброї волі» ставав реальністю, однак офіційні особи України попереджали, що це може бути пастка.
«Не треба передчасно впадати в ейфорію: хоч би що там говорили росіяни, довіряйте лише офіційним джерелам інформації», — закликав тодішній очільник Херсонської ОВА Ярослав Янушевич. «Поки над Херсоном не майорить український прапор, говорити про виведення російських військ немає сенсу», — твердив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк. «Ворог не робить нам подарунків», — застерігав президент Володимир Зеленський.
https://www.youtube.com/watch?v=ZHRdcP7d0Yk
День свободи
П’ятниця, 11 листопада 2022 року, була прохолодною, та, схоже, це анітрохи не бентежило херсонців. Уже зранку в Шуменському мікрорайоні Херсона вперше за вісім з половиною місяців побачили українських військових.
На центральній площі збиралися люди, всіх пригощали кавунами та борщем. Оваціями херсонці зустріли командувача ОК Південь Андрія Ковальчука.
Автомобілі постійно сигналили, люди співали й танцювали під українські пісні.
У передмісті Херсона Білозерці жителі зірвали плакат, на якому було написано «Росія тут назавжди». «Еге ж, не зовсім так», — саркастично висловився у Twitter очільник МЗС України Дмитро Кулеба.
https://twitter.com/DmytroKuleba/status/1591033993298079752
Жодних засідок ворога, про які попереджала напередодні розвідка, не виявили. Натомість наостанок окупанти остаточно підірвали Антонівський міст, що припинило автомобільне й пішохідне сполучення з лівобережжям.
За кілька днів у місто повернулося українське телебачення, пошта, залізниця, мережі ритейлу.
14 листопада президент Зеленський взяв участь у піднятті державного прапора у звільненому Херсоні.
«Наплакали від щастя ще один Дніпро» — напис на одній із популярних картинок, що поширювалися в ті дні у Мережі.
Як минув рік
Читайте також:
Вже за декілька днів після втечі агресор почав артилерійські обстріли Херсона зі східного берегу Дніпра. Вони тривають по цей день, забравши життя десятків мирних мешканців. З минулого літа почастішало застосування противником керованих авіабомб.
60% Херсонської області все ще в руках російських загарбників. Восени 2023 року стало відомо, що ЗСУ утримують плацдарм на лівому березі біля села Кринки, який потроху розширюється.
Актом екоциду назвала влада України підрив Каховської ГЕС 6 червня. Частина Корабельного району Херсона виявилася затопленою, 29 жителів регіону загинули, понад 3000 були евакуйовані.
На річницю звільнення Херсона російські війська можуть посилити обстріли, тому масштабних заходів чи святкувань не планується, повідомила 10 листопада керівниця об’єднаного пресцентру Оперативного командування Південь Наталія Гуменюк. «Ворог, з яким маємо справу, тяжіє до скрепів, до дат, до річниць подій. Розуміємо, що можуть вдатися до бомбардувань, ракетних ударів. Про це місцеві жителі попереджені. Всі усвідомлюють таку небезпеку», — сказала вона в ефірі телемарафону.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут
Редактор: Микола Піддубний