Що завадило командирам ЗСУ підготувати повноцінну оборону півдня України перед вторгненням РФ у лютому 2022 року — розслідування УП і ВВС

КПВВ Чонгар до лютневого вторгнення Росії в 2022 році (архівне фото) (Фото:Крим. Реалії / RFE/RL)

Оскільки перед повномасштабним вторгненням Росії Україна не проводила додаткову мобілізацію та жила в режимі «мирного часу», Збройні сили України не мали достатньо ресурсів і можливостей, аби повноцінно укомплектувати оборону на відстані від Білорусі до межі з окупованим Кримом.

На цей факт вказують українські військові, з якими поспілкувалися журналісти Української правди та ВВС Україна для своїх великих розслідувань про те, чи відповідає дійсності суспільне уявлення по «здачу» півдня України і лютому 2022 року і як просувається відповідне офіційне розслідування.

Зокрема УП наводить свідчення генерал-майора Андрія Соколова, якого восени 2021 року призначили командувачем угрупування військ ЗСУ Південь.

Він затвердив два плани дій. Перший — стабілізаційна операція, яка мала б тривати в умовно мирний час, та другий — оборонна операція на випадок загострення чи вторгнення.

За словами Соколова, на «мирний» період йому мали призначити дві бригади (повний їх склад передбачає по 3−5 тис. осіб у кожній) і батальйон (500 осіб) безпосередньо на межі з Кримом. У разі бойових дій цей склад мав поповнитися ще двома бригадами тероборони.

Однак на практиці, як пише УП, підзвітне Соколову угруповання Південь не мало повного комплекту навіть за варіантом «мирного» часу. Другу бригаду туди так і не призначили. А наявні підрозділи першої були сформовані лише на 50%. До того ж Південь — це не постійне формування: військові, які входили до складу угруповання, регулярно змінювалися.

Вкотре це відбулося восени 2021-го: два підрозділи, які до цього брали участь в операціях ООС на Донбасі, перевели на кордон з Кримом. «Вони й стали основними силами, які 24 лютого зустрінуть наступ ворога. Це була 59-та бригада імені Якова Гандзюка та 137-й батальйон морської піхоти», — констатує УП.

59-та бригада перебувала на відновленні боєздатності після виходу з ООС, проходила навчання на кількох полігонах у різних частинах країни. Основна її частина, яка базувалася на півдні, складалася приблизно з 1300 осіб. 137-й батальйон ніс службу на перешийках з Кримом, вів спостереження за росіянами. Морпіхів було 300 осіб, половина з них — строковики.

Тобто загальна чисельність основних сил ЗСУ на півдні перед російським наступом сягала близько 1600 осіб. Серед додаткових сил були ще кількасот людей, пише УП: танкова рота, 5 дивізіонів артилерії (деякі з яких не мали самих артбатарей) дивізіон ППО і підрозділи забезпечення.

Південь України був добре знайомою для Соколова територією: він уже обіймав посаду командувача ОК Південь у 2018—2019 роках. «Коли я заступив на посаду командира угруповання військ [знову в 2021-му], з першого дня організував планову підготовку. Були сплановані заняття зі 137-м батальйоном та щодо підготовки штабу», — запевняє Соколов.

У зоні ООС на той час, за словами Соколова, перебували 12 бригад. «Безумовно, того, що було у нас на півдні [перед великим вторгненням РФ], було недостатньо, — каже генерал-майор УП. — Скоріш за все, було недостатньо сил і засобів. Противник зосередив свої війська на великій ділянці від Білорусі до Криму, треба було і в зоні ООС тримати війська, і Київ прикрити, і північ прикрити, Слобожанщину, Харківський напрямок».

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

А командири 59-ї бригади та 137-го батальйону зауважили, що перед великою війною на півдні за ними закріпили смуги відповідальності значно більші, ніж передбачає бойовий статут.

«Дорогу ворогу треба перекрити на загрозливих напрямках — це, як правило, автомобільні шляхи. Для цього вони і перекриваються смугами», — пояснює тодішній командир 59-ї бригади Олександр Виноградов.

Зрештою батальйон з 300 морпіхів тримав смугу в 238 кілометрів. «Хоча за всіма тактичними нормативами мала бути 3 на 5 кілометрів, — каже екс-командир 137-го батальйону Вадим Римаренко. — За досвідом ООС і АТО, батальйон займав більшу ширину, ніж передбачено, але не таку здорову. На цю смугу потрібно було 14 бригад».

А оборонний рубіж 59-ї бригади був у 14 разів більший за норму. Смугу, яку їй визначили, військові мали зайняти в разі нападу, перетворившись на другий за морпіхами оборонний рубіж.

Морпіхи ж наявними силами намагалися облаштувати лінію оборони на трьох опорних пунктах на межі з Кримом: біля КПВВ Чонгар, Каланчак і Чаплинка. На кожному з них чатувало по 30−40 військових. Найважча зброя, яку вони мали — 120-мм міномет.

«У мене смуга була приблизно 140 кілометрів, без сусідів ліворуч і праворуч», — додає Виноградов з 59-ї бригади

Позицій на цій смузі до вторгнення не облаштували. «Причина все та ж — до лютого 2022 на дворі формально був мирний час, який не давав військовим права окопуватись на приватних землях. З тих же причин території вглиб Херсонщини, за перешийками, не були заміновані», — наголошує УП: військові не мали права мінувати городи та аграрні угіддя.

Однак командувач 59-ї бригади намагався зробити максимум з того, що залежало від його сил. «У мене було декілька рекогносцировок, починаючи з листопада 2021 року, — пригадує екскомбриг 59-ої. — Кожен командир підрозділу на місцевості дивиться, де розмістити підрозділи, де є важливі висоти, де можна поставити артилерію. Цивільною мовою кажучи, це огляд місцевості».

Пізніше з’ясувалось, що українська лінія оборони була добре відома не лише українським військам, а й окупантам. Вже в боях під Миколаєвом захисники захопили мапи й окремі штабні документи росіян. «На картах у них були нанесені наші позиції», — розповідає тодішній командир морпіхів Римаренко.

На захопленій мапі була позначена лінія російського наступу, а також позиції обох підрозділів української оборони.

У розслідування ВВС Україна наведено аналогічні дані: військові, з якими поспілкувалися журналісти, стверджують, що силами і засобами, які тоді були, стримати російський наступ на півдні України не було шансів.

«Готуватися треба було до війни, збільшувати кількість бригад, створювати завчасно і тренувати ТРО, розвивати ВПК, озброювати армію», — каже в розмові з ВВС представник Генштабу.

З посиланням на того ж генерала Соколова у матеріалі підтверджується, що замість чотирьох бригад, які за планом мали закривати кримський напрямок, в нього було лише півтори. «Військ для закриття усієї країни від Білорусі до Криму катастрофічно не вистачало. Тож, як вважає генерал, до війни в країні мали оголосити мобілізацію, або в інший спосіб стрімко збільшити чисельність армії», — пише ВВС Україна.

З квітня 2022 року Державне бюро розслідувань розслідує резонансну справу про те, чому на початку вторгнення РФ росіянам так швидко вдалося захопити південь України і чи була належною його оборона.

Справу розслідують за частиною 1-ї статті 111 та частиною 3-ї статті 425 Кримінального кодексу — державна зрада та недбале ставлення до військової служби. За даними ВВС, вже було допитано близько 50 осіб, зокрема представникиів командування та генералів ЗСУ.

Розслідування стосується подій перших днів і тижнів великої війни з РФ, коли після 24 лютого 2022 року російські війська, дислоковані до цього в Криму, швидко опинилися на материковій частині України — зокрема подолавши Чонгарський перешийок.

Редактор: Інна Семенова