Найскладніша операція. Чому контрнаступ України повільніший, ніж минулого року — WSJ

Поділитися: Українські військові у Времівці Донецької області, 8 липня 2023 року (Фото:REUTERS/Sofiia Gatilova)

Українські військові у Времівці Донецької області, 8 липня 2023 року (Фото:REUTERS/Sofiia Gatilova)

Незважаючи на те, що в України було менше людей і зброї, а також на те, що у Росії була перевага в повітрі, торік українській армії вдалося дати відсіч набагато більшій російській, пише The Wall Street Journal.

Це сталося завдяки вмілим маневрам, чудовому знанню місцевості та ефективному використанню дронів і цифрових технологій, а також недостатньо ефективному командуванню окупантів. Однак зараз ситуація змінилася: Україна намагається вибити ворога, який окопався, що є однією з найскладніших військових операцій.

Підготовлена оборона і більша кількість солдатів у росіян

Протягом місяців російські війська будували захисні споруди — бункери, протитанкові пастки та мінні поля. На деяких ділянках глибина цих споруд становить 15 миль  (понад 24 км).

WSJ нагадує, що після того, як під час Другої світової війни союзники змогли відвоювати плацдарм, їм знадобилося понад два місяці, щоб подолати німецьку оборону і просунутися вглиб країни. А у 1991 році під час операції Буря в пустелі США провели п’ятитижневу повітряну кампанію, щоб послабити іракські позиції перед просуванням сухопутних військ коаліції.

Крім оборонних споруд росіян, Україна стикається з проблемою браку ресурсів. Хоча останнім часом вона отримала нову західну зброю, а 7 липня США пообіцяли надати Україні касетні боєприпаси, спроби Києва просунутися на південь через утримувану Росією територію до Азовського моря застопорилися. Українські чиновники стверджують, що українські військові домагаються прогресу і за останній місяць звільнили кілька сіл у Запорізькій і Донецькій областях, але визнають надзвичайну складність завдання, що стоїть перед Україною.

«Якщо ми вб’ємо цілий підрозділ — 100 солдатів — наступного дня переведуть інший підрозділ. А через день – ще один», — сказав WSJ підполковник Телегін.

Фахівець з досліджень у галузі безпеки Брукінгського інституту у Вашингтоні Майкл О’Хенлон констатував, що, хоча нещодавній російський наступ в Україні був безуспішним, оборона є легшим завданням. Він нагадав, що минулого року Росія мобілізувала 250 тисяч осіб.

Брак бронетехніки

38-річний командир стрілецького підрозділу 108-ї бригади з позивним Вадос розповів, що, щоб узяти укріплену позицію росіян, спочатку район обстрілюють українські артилеристи, а потім вперед має просунутися українська бронетехніка з піхотою. Однак реалізацію такої стратегії ускладнює брак бронетехніки.

Вадос повідомив, що нещодавно його підрозділ намагався штурмувати село, утримуване росіянами. Коли українська піхота просувалася пішки, росіяни спробували її оточити. Українським військовим довелося відступити, не взявши села.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Якби у нас було більше техніки, ми могли б перекинути на фланги більше піхоти», — сказав він.

За словами командира стрілецького підрозділу, за місяць від початку контрнаступу України він не брав участі в операції з успішного захоплення добре підготованих позицій росіян.

У росіян на південному фронті є більш сучасні винищувачі та вертольоти Ка-52.

Країни НАТО обговорюють відправку Україні винищувачів F-16 американського виробництва, але малоймовірно, що вони з’являться на полі бою цього року.

Останніми тижнями українські сили збили кілька російських вертольотів. За словами одного з солдатів, на кордоні Запорізької та Донецької областей російські гелікоптери іноді пролітають на відстані 5 миль  (близько 8 км) від українських військ. Солдат розповів, що збив два російські вертольоти за один тиждень з радянської зенітної системи.

«Українці домоглися успіхів, але їм доведеться зіткнутися із запеклими боями, важкопрохідною місцевістю і добре підготовленими російськими оборонними лініями», — заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. За його словами, ситуація є «аргументом для продовження нашої підтримки».

На саміті НАТО цього тижня в Литві, на якому має бути присутнім президент України Володимир Зеленський, лідери Альянсу «пошлють сигнал, що ми допомагатимемо стільки, скільки буде потрібно», — сказав Столтенберг.

США нещодавно заявили, що відправлять Україні касетні боєприпаси, які можуть вбити або поранити більше росіян. Вистрілювані з артилерії снаряди розкидають дрібні бомби на великій площі. Їхнім недоліком є те, що деякі з них не вибухають, потенційно наражаючи на небезпеку мирних жителів після закінчення бойових дій.

Наразі українським військам бракує боєприпасів, і зазвичай вони завдають артилерійських ударів лише в тому разі, якщо підтвердили російські позиції за допомогою безпілотників.

Україна відмовляється офіційно повідомляти про втрати, але українські солдати на півдні кажуть, що частина може іноді втрачати десятки людей за один штурм. 19-річний бойовий медик, відомий під позивним Лисий, сказав, що здійснив три спроби підібрати поранених товаришів під час нещодавнього штурму та доправив вісьмох людей у пункти стабілізації. Цього літа його машину обстріляли з міномета і за пораненими довелося послати ще одну.

«Нам довелося евакуювати групу евакуації», — сказав він.

Редактор: Анастасія Одінцова

Залишити відповідь