Генерал-полковник проти 13 одиниць техніки. ISW здивувала «непропорційна» реакція інфопростору і військових РФ на транскордонний рейд
Район селища Гора-Поділ приблизно в 6 км на північний захід від прикордонного російського села Козинка, 23 травня 2023 (Фото:Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков via Telegram/Handout via REUTERS)
Російські «воєнкори» здійняли непропорційний галас, а військові РФ залучили неспівмірні зусилля, включно із задіянням генерал-полковника Олександра Лапіна, щоб відреагувати на дуже невеликий і локальний партизанський рейд у Бєлгородську область.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни за підсумками 23 травня.
Аналітики ISW продовжують слідкувати за наслідками рейду Російського добровольчого корпусу (РДК) і легіону Свобода Росії (ЛСР) у Бєлгородську область РФ. Російська влада заявила про нібито завершення «контртерористичної» операцію в регіоні та буцімто розгром груп РДК та ЛСР. Відповідно до тверджень Міноборони РФ, підрозділи прикордонної служби Західного військового округу (ЗВО) видворили всіх «диверсантів» з Білгородської області. Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков також оголосив про завершення «антитерористичної» операції, однак закликав мирних жителів, які встигли евакуюватися, почекати з поверненням у прикордонні населені пункти. Російська влада також оголосила, що 22 травня було евакуйовано 100 цивільних осіб із дев’яти прикордонних населених пунктів Бєлгородської області – після того, як Гладков спочатку заперечував проведення офіційної евакуації. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що президент Росії Володимир Путін не буде проводити екстрене засідання Ради безпеки Росії для обговорення рейду, а замість цього обговорить ситуацію під час запланованого засідання Ради безпеки 26 травня — ймовірно, щоб до того часу декларувати впевненість у врегулюванні ситуації Росією, відзначають в ISW.
Коментуючи ці заяви російської влади, експерти Інституту констатують, що війська РФ, ймовірно, дійсно відтіснили сили РДК і ЛСР принаймні до прикордонного населеного пункту Козинка та, можливо, за межі російської території. Козинка розташована приблизно в 76 км на південний схід від українського міста Суми. Окремі кадри, підтверджені геолокаційно та поширені російськими державними ЗМІ, показують пошкоджені та знищені транспортні засоби на КПП в селищі Козинка. Деякі російські джерела стверджували, що сили РДК і ЛСР закріпилися в церкві в Козинці, однак попередні дані свідчать про те, що росіяни могли витіснити проукраїнські сили звідти вже надвечір 23 травня. Інші кадри, підтверджені геолокаційно та опубліковані держЗМІ, фіксують наслідки обстрілу селища Гора-Поділ (приблизно в 6 км на північний захід від Козинки) та російську піхоту, яка патрулює територію між Грайвороном (приблизно 7 км на північний захід від Козинки) та Горою-Подолом — це свідчить про те, що представники РДК і ЛСР «більше не займають або й не займали позицій» у населеному пункті, підкреслюють в ISW. У легіоні Свобода Росії тим часом заявили, що особовий склад ЛСР і РДК продовжував діяти в Бєлгородській області 23 травня.
Російські джерела стверджували про аналогічні рейди на кордоні Харківської та Бєлгородської областей 23 травня, однак ISW не знайшов достовірних підтверджень, що ці рейди відбулися.
Реакція російського інформаційного простору значною мірою зосередився на дискусіях про цілі рейдів та про російську відповідь на них. Деякі російські «воєнкори» акцентували увагу на інформації про удар безпілотника по будівлі Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ) у Бєлгороді і припустили, що метою рейду була атака ФСБ і МВС. Російські джерела також поширили фотографію генерал-полковника Олександра Лапіна, який позує поруч із захопленою машиною, та заявили, що Лапін керував «антитерористичною операцією» разом із підрозділами 3-ї мотострілецької дивізії (20-а гвардійська загальновійськова армія, Західний військовий округ армії РФ). Чимало російських джерел вихваляли Лапіна за організацію російських сил для проведення «злагоджених» антитерористичних операцій після того, як російська прикордонна служба не змогла відбити рейди. Водночас Деякі російські пабліки при цьому критикували рішення зробити Лапіна командувачем та нагадували про його попередні військові невдачі в Україні, такі як катастрофічна переправа через річку Сіверський Донець біля Білогорівки (Луганська область) у травні 2022 року.
ISW нагадує, що нещодавнє повернення Олександра Лапіна до командування російськими військами на сході України було особливо примітним після того, якої гострої критики він зазнав після виснажливих для РФ операцію по захопленню Сєвєродонецька та Лисичанська. Нині ж відверті спроби російських «воєнкорів» вихваляти Лапіна за командування «обороною» проти зовсім невеличкого та обмеженого вторгнення через кордон РФ свідчать про те, що принаймні деякі частини провоєнної спільноти РФ підтримують звичку Володимира Путіна до ротації [і повернення] старих і опальних командирів.
Загалом реакція російського інфорпростору та військові дії у відповідь на рейд в Бєлгородську область виглядають дуже непропорційними відносно дуже невеликої та локальної ініціативи, підкреслюють в ISW. «Російські війська не мали б потребувати значного підкріплення чи участі генерал-полковника, аби відбити рейд, здійснений, як повідомляється, за участю лише 13 одиниць бронетехніки», — констатують в ISW.
Вперше з грудня 2022 року Генштаб ЗСУ не повідомив про бої в Бахмуті: згадки про це не було у вечірньому зведенні від 18:00 за підсумками 22 травня. На думку аналітиків ISW, це може свідчити про те, що сили ПВК Вагнера просунулися далі в межах міста. Загалом українські офіційні особи заявили, що темпи бойових дій на Бахмутському напрямку дещо знизилися на тлі продовження обмежених українських контратак на флангах Бахмута. У Генштабі ЗСУ також повідомили, що російські війська вели безуспішні наступальні дії поблизу Хромового (селище безпосередньо на захід від Бахмута).
Заступник міністра оборони України Ганна Маляр повторила, що українські сили ще утримують позиції в укріпрайоні біля пам’ятника МіГ-17 у західному Бахмуті. Однак один з російських «воєнкорів» поширив відеоматеріал, на якому нібито видно сили ПВК Вагнера біля пам’ятника МіГ-17, і заявив, що в цьому районі буцімто немає українських сил. Речник Східного угрупування військ ЗСУ полковник Сергій Череватий заявив, що українські сили просунулися на 200−400 метрів уздовж флангів Бахмута та досі контролюють низку будівель та укріплень у південно-західному Бахмуті. Ще один з російських «воєнкорів» визнав, що українські сили просунулися поблизу Ягідного (1 км на північний захід від Бахмута), а війська РФ безуспішно атакували поблизу Григорівки (8 км на північний захід від Бахмута) та Іванівського (безпосередньо на захід від Бахмута). Тоді як інший військовий «блогер» спростував повідомлення про те, що українські сили досягли успіхів під час контратак на північний захід і південний захід від Бахмута, та припустив, що наступ Росії з Бахмута в бік Іванівського чи Богданівки залишається малоймовірним.